Словарь української мови (1924)/передражнювати

by Борис Грінченко

◀ передражнити

Словарь української мови Борис Грінченко П передражнювати

передранній ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Передра́жнювати, нюю, єш, сов. в. передражни́ти, ню́, ниш, гл. Передразнивать, передразнить. Перина, — передражнила його жінка — сам ти перина! Левиц. Пов. 85. Сидить чоловік з удкою, а чорт на другім боці передражнює. Драг. 43.