Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/передражнювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
передражнювати
Берлін: Українське слово, 1924

Передра́жнювати, нюю, єш, сов. в. передражни́ти, ню́, ниш, гл. Передразнивать, передразнить. Перина, — передражнила його жінка — сам ти перина! Левиц. Пов. 85. Сидить чоловік з удкою, а чорт на другім боці передражнює. Драг. 43.