Словарь української мови (1924)/передувати

by Борис Грінченко

◀ передуванитися

Словарь української мови Борис Грінченко П передувати

передузяття ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Передува́ти, ду́ю, єш, гл. Предводительствовать, идти впереди. Дай нам його дари попереду явити, як передує власть його у світі. К. Бай. 20. Шкода́ мене до сього нахиляти, щоб Лободі я дав передувати. К. ЦН. 197.