Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/передувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
передувати
Берлін: Українське слово, 1924

Передува́ти, ду́ю, єш, гл. Предводительствовать, идти впереди. Дай нам його дари попереду явити, як передує власть його у світі. К. Бай. 20. Шкода́ мене до сього нахиляти, щоб Лободі я дав передувати. К. ЦН. 197.