Словарь української мови (1924)/переиначувати
Зовнішній вигляд
◀ переиначити | Словарь української мови П переиначувати |
переиначуватися ▶ |
|
Переина́чувати, чую, єш, сов. в. переина́чити, чу, чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна. Черк. у.