Словарь української мови (1924)/перекабатити
Зовнішній вигляд
◀ перека | Словарь української мови П перекабатити |
перекабатитися ▶ |
|
Перекаба́тити, ба́чу, тиш, гл. 1) Перевернуть, опрокинуть. Вх. Зн. 47. 2) — на своє́. Передѣлать по своему. Вх. Зн. 47.