Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перекаламутити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перекаламутити
Берлін: Українське слово, 1924

Перекаламу́тити, чу, тиш, гл. 1) Возмутить, помутить. Перекаламутила воду. 2) Возмутить. Перекаламутили людей.