Словарь української мови (1924)/переклейнювати

by Борис Грінченко

◀ переклейнити

Словарь української мови Борис Грінченко П переклейнювати

перекликання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перекле́йнювати, нюю, єш, сов. в. переклейни́ти, ню́, ни́ш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю. Константиногр. у.