Словарь української мови (1924)/переколювати
| ◀ переколошкати | Словарь української мови П переколювати |
переколюватися ▶ |
|
Переко́лювати, люю, єш, сов. в. переколо́ти, лю́, леш, гл. 1) Перекалывать, переколоть, расколоть. 2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола. Ном. № 3827.