Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/переколювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переколювати
Берлін: Українське слово, 1924

Переко́лювати, люю, єш, сов. в. переколо́ти, лю́, леш, гл. 1) Перекалывать, переколоть, расколоть. 2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола. Ном. № 3827.