Словарь української мови (1924)/перекоїтися
| ◀ перековувати | Словарь української мови П перекоїтися |
переколоти ▶ |
|
Переко́їтися, ко́юся, їшся, гл. Перестать, прекратиться — о чемъ либо дурномъ, напр. о плохой погодѣ. Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — в велику силу дійшов додому. Васильк. у.