Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перекривдити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перекривдити
Берлін: Українське слово, 1924

Перекри́вдити, джу, диш, гл. Обидѣть, оскорбить. За правду перекривджену война. К. ПС. 31.