Словарь української мови (1924)/перекривляти

by Борис Грінченко

◀ перекривити

Словарь української мови Борис Грінченко П перекривляти

перекрити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перекривля́ти, ля́ю, єш, сов. в. перекриви́ти, влю́, виш, гл. 1) Искривлять, искривить, исказить. Як подивишся у його (дзеркальце), то й себе не пізнаєш, так тобі перекривить обличча. МВ. I. 25. 2) Передразнивать, передразнить.