Словарь української мови (1924)/перекручувати

by Борис Грінченко

◀ перекрутити

Словарь української мови Борис Грінченко П перекручувати

перекручуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перекру́чувати, чую, єш, сов. в. перекрути́ти, чу́, тиш, гл. 1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш. Ном. № 5868. 2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив.