Словарь української мови (1924)/перекрій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перекрій
Берлін: Українське слово, 1924

Перекрі́й, ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. Желех. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Чуб. III. 125. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій. Млак. 101.