Словарь української мови (1924)/переливати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переливати
Берлін: Українське слово, 1924

Перелива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перели́ти, ллю́, ллє́ш, гл. 1) Переливать, перелить изъ одного помѣщенія въ другое. З пустого в порожнє переливає. Ном. № 13057. 2) Лить, налить сверхъ мѣры, переливать, перелить черезъ край. 3) Поливать, полить, обливать, облить. Росердився на одну бабу, узяв та й перелив їй у закапелку мички. Грин. II. 200. Слава, кров'ю перелита по світу літає. Щог. Сл. 9. — доро́гу. Поливать, полить поперегъ чьей дороги волшебнымъ зельемъ. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллєм переллю. Левиц. Пов. 173.