Словарь української мови (1924)/перемагати

by Борис Грінченко

◀ перемага

Словарь української мови Борис Грінченко П перемагати

перемагатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перемага́ти, га́ю, єш, сов. в. перемогти́, можу́, жеш, гл. Превозмогать, превозмочь, одолѣвать, одолѣть, побѣждать, побѣдить, пересиливать, пересилить. Кому Бог поможе, той все переможе. Ном. №11. Замовкла мати: бачить — не переможе сина. Мир. ХРВ. 314.