Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перемліти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перемліти
Берлін: Українське слово, 1924

Перемлі́ти, лі́ю, єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла. Мир. Пов. II. 75.