Словарь української мови (1924)/перемовчати

by Борис Грінченко

◀ перемовочка

Словарь української мови Борис Грінченко П перемовчати

перемога ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перемо́вчати, чу, чиш, гл. Промолчать, смолчать. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже. МВ. (О. 1862. III. 57). Засоромиться, рученьками закриється, перемовчить та знов за своє. Кв.