Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перемішка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перемішка
Берлін: Українське слово, 1924

Пере́мішка, ки, ж. 1) Смѣшеніе. Левиц. 2) Помѣха. Зміев. у. Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде. 3) То, что вмѣшивается, впутывается во что, среди чего. Галушка та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12329.