Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/переносити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переносити
Берлін: Українське слово, 1924

Перено́сити, шу, сиш, сов. в. перенести́, су́, се́ш, гл. 1) Переносить, перенести. Перенесу ключі, не побрязкуючи. Мет. 26. Перенесла я її в комору, положила на лавці. МВ. I. 76. 2) Передавать, передать словесно, разсказать, разнести вѣсть. Вже давненько панночки приїжжі переносили, що який то вже там лікарь полковий хороший. МВ. (О. 1862. III. 44).

Переноси́ти, шу́, сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить. Рудч. Ск. I. 170.