Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перенудити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ переночувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перенудити 		перенудитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Перенуди́ти, джу́, диш, гл. 1) Истомить, нагнать тоску, скуку. 2) безл. Перестать тошнить.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/перенудити&oldid=508356