Словарь української мови (1924)/перепаламарювати
Зовнішній вигляд
◀ перепал | Словарь української мови П перепаламарювати |
перепалати ▶ |
|
Перепаламарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Превзойти кого въ исполненіи пономарскихъ обязанностей. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Нашого паламаря ніхто не перепаламарює. Грин. I. 239.