Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перепел

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перепел
Берлін: Українське слово, 1924

Пе́репел, ла, м. 1) Пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на перепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. Перепе́лонько. ЗОЮР. I. 25.