Словарь української мови (1924)/перепел

by Борис Грінченко

◀ перепекти

Словарь української мови Борис Грінченко П перепел

перепела ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пе́репел, ла, м. 1) Пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на перепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. Перепе́лонько. ЗОЮР. I. 25.