Словарь української мови (1924)/переплакати
| ◀ переплавний | Словарь української мови П переплакати |
переплата ▶ |
|
Перепла́кати, чу, чеш, гл. 1) Перестать плакать. Переплакала вже дитина, затихла. 2) Проплакать. Чи знаєш ти, що́ я переплакала? МВ. (О. 1862. I. 87). 3) Выплакаться. Переплакала б, перемучилася б раз та й забула. Левиц. I. 39. Побий мене, миленький, уночі, то я переплачу, білу постіль стелючи. Нп. (Г. Барв. 290). 4) — що. Плачемъ избавиться отъ чего. А може лихо переплачу. Шевч. 380. 5) — кого́. Превзойти плачемъ.