Словарь української мови (1924)/переплутувати

by Борис Грінченко

◀ переплутати

Словарь української мови Борис Грінченко П переплутувати

переплутуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Переплу́тувати, тую, єш, сов. в. переплу́тати, таю, єш, гл. Перепутывать, перепутать; оплесть, переплесть. 2) Спутывать, спутать, перемѣшать.