Словарь української мови (1924)/переплітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переплітати
Берлін: Українське слово, 1924

Перепліта́ти, та́ю, єш, сов. в. переплести́, лету́, те́ш, гл. Переплетать, переплести.