Словарь української мови (1924)/переполовинювати
| ◀ переполовинити | Словарь української мови П переполовинювати |
переполоскати ▶ |
|
Переполови́нювати, нюю, єш, сов. в. переполови́нити, ню, ниш, гл. Брать, взять половину, растратить, отобрать на половину. Кожна з них спостерегла, що багато дечого з батьківського добра не прийшло до рук, що його нишком переполовинено. Левиц. Пов. 87.