Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перепрягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перепрягати
Берлін: Українське слово, 1924

Перепряга́ти, га́ю, єш, сов. в. перепрягти́, жу́, же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.