Словарь української мови (1924)/перепускати
| ◀ перепускання | Словарь української мови П перепускати |
перепуст ▶ |
|
Перепуска́ти, ка́ю, єш, сов. в. перепусти́ти, пущу́, стиш, гл. 1) Пропускать, пропустить. 2) — через що. Перегонять, перегнать, просѣять, профильтровать. 3) Уступать, уступить. Кожне було скоріше своє перепустить, ніж попустить із хазяйського. Сим. 206. 4) Уступать, уступить очередь. А там завізно було, повен млин натаскали, черга йому прийшлася б аж через тиждень. Дай, — каже, — збрешу, що в мене батько на лаві лежить, то перепустять. Грин. II. 296. 5) Чрезъ мѣру передерживать, передержать при какой либо работѣ, напр. перемочить, пережечь и пр. Вас. 200.