Словарь української мови (1924)/перепілка
| ◀ перепікатися | Словарь української мови П перепілка |
перепілочок ▶ |
|
Перепі́лка, ки, ж. = Перепелиця 1, 3. Марк. 70. Ой післав я до дівчини Насті, дала вона мені перепілку в маслі. Чуб. V. 435. Какъ ласкат. для женщинъ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. Ум. Перепі́лонька, перепі́лочка. Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепілочко! приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю. Кв. I. 55.