Словарь української мови (1924)/перервиця

by Борис Грінченко

◀ перервати

Словарь української мови Борис Грінченко П перервиця

переремигати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пере́рвиця, ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні. Шух. I. 222.