Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/переростати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переростати
Берлін: Українське слово, 1924

Перероста́ти, та́ю, єш, сов. в. перерости́, ту́, те́ш, гл. 1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата? Чуб. V. 1127. 2) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами. Чуб. V. 1197. 3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.