Словарь української мови (1924)/пересвідчувати

by Борис Грінченко

◀ пересвідчити

Словарь української мови Борис Грінченко П пересвідчувати

пересвідчуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пересві́дчувати, чую, єш, сов. в. пересві́дчити, чу, чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.