Словарь української мови (1924)/пересипати
| ◀ пересип | Словарь української мови П пересипати |
пересипатися ▶ |
|
Пересипа́ти, па́ю, єш, сов. в. переси́пати, плю, леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересыпать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Рудч. Ск. I. 162. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпа́ть, пересы́пать чѣмъ. Вас. 157. Як швець дубом шкури пересипає. Ном. № 12617. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб'ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. Г. Барв. 347. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим… МВ. (О. 1862. III. 39).