Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перестан

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перестан
Берлін: Українське слово, 1924

Пере́стан, ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. I. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. I. 289.