Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перестригти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перестригти
Берлін: Українське слово, 1924

Перестри́гти, жу́, же́ш, гл. Слишкомъ коротко остричь.