Словарь української мови (1924)/перестрівати

by Борис Грінченко

◀ перестрижка

Словарь української мови Борис Грінченко П перестрівати

перестріляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перестріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. перестрі́ти, стрі́ну, неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. Ішов, ішов, аж перестріва його три старці. Мнж. 62.