Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перестрівати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перестрівати
Берлін: Українське слово, 1924

Перестріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. перестрі́ти, стрі́ну, неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. Ішов, ішов, аж перестріва його три старці. Мнж. 62.