Словарь української мови (1924)/переступати

by Борис Грінченко

◀ переступ

Словарь української мови Борис Грінченко П переступати

переступень ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Переступа́ти, па́ю, єш, сов. в. переступи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Переступать, переступить. Чуже переступи, та не займай. Ном. 2) Загораживать, загородить (дорогу). Не переступай дороги. 3) Преступать, преступить, нарушать, нарушить (законъ), дѣлать преступленіе. Через закон переступлю, а зроблю по своєму. Кв. Як ти грішиш, що в тім за нужда Богу і що йому, як ти переступаєш? К. Іов. 77. І що я йому зробила таке, чим перед ним переступила? Мир. Пов. I. 164.