Словарь української мови (1924)/пересуд

by Борис Грінченко

◀ пересуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П пересуд

пересуддя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пере́суд, ду, м. 1) Вторичный судъ. 2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ. Не будеш пересудів брати. АД. I. 136. 3) мн. Пересуды, сплетни. 4) Предразсудокъ. К. МБ. XI. 143. Ми пересуди давнішні занедбали. К. МБ. III. 256. Ум. Пересу́док. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам'ю кладе. Нп.