Словарь української мови (1924)/перехиблювати

by Борис Грінченко

◀ перехибити

Словарь української мови Борис Грінченко П перехиблювати

перехибнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перехи́блювати, люю, єш, сов. в. перехи́бити, блю, биш, гл. Дѣлать, сдѣлать не такъ, какъ слѣдуетъ. Куди ні ступлю ступнем, — у всьому перехиблю, усе не по їх. Г. Барв. 444.