Словарь української мови (1924)/перехиляти

by Борис Грінченко

◀ перехилити

Словарь української мови Борис Грінченко П перехиляти

перехилятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перехиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. перехили́ти, лю́, лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Левиц. I. 143. Перехилить голову. Ном. № 336. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля. К. ПС. 129.