Словарь української мови (1924)/перехиляти
| ◀ перехилити | Словарь української мови П перехиляти |
перехилятися ▶ |
|
Перехиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. перехили́ти, лю́, лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Левиц. I. 143. Перехилить голову. Ном. № 336. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля. К. ПС. 129.