Словарь української мови (1924)/переховувати
| ◀ переховати | Словарь української мови П переховувати |
переховуватися ▶ |
|
Перехо́вувати, вую, єш, сов. в. перехова́ти, ва́ю, єш, гл. Перепрятывать, перепрятать; спрятать на извѣстное время. Добре, що я гроші переховав, а то затого все село буде знати: в теї куми язик довгий. Рудч. Ск. I. 185. Сьогодні оце сховає там, а через який час полічить їх (гроші) і перехова у друге місце. Грин. II. 143. Хоч і вкрав би хто яку одежину, то він переховає Г. Барв. 190.