Словарь української мови (1924)/переходити
| ◀ переховуватися | Словарь української мови П переходити |
переходка ▶ |
|
Перехо́дити, джу, диш, сов. в. перейти́, йду́, деш, гл. 1) Переходить, перейти. Нездужаю, рідний брате, не перейду хати. Чуб. V. 152. 2) Проходить, пройти. Поуставлялися всі громадами побіч дороги і чекали, доки не буде попри них переходити. Гн. I. 114. Ішов-перейшов місяць по небі. Чуб. III. 45. Перейшло місяців два. МВ. (О. 1862. I. 99). 3) Проходить, пройти, оканчиваться, окончиться. Уже тоді перейшов пужарь. Новомоск. у. 4) Превосходить, превзойти. Він був скупий, а вона і його перейшла. Лохв. у. 5) Носиться, проноситься дольше чего. Наші лати переходять панські шати. Ном. № 1615. 6) О тѣстѣ: взойдя, перестоять лишнее. І піч погасла, і діжа перейшла. Кв. 7) — на кого, на що. Сдѣлаться чѣмъ. Він перейшов на купця. Уман. у. Перейшов на злидні. 8) Перейти́ тане́ць. Протанцовать. Він танець чи два перейде. Уман. у.