Словарь української мови (1924)/перехід
| ◀ перехитувати | Словарь української мови П перехід |
перехмарити ▶ |
|
Перехі́д, хо́ду, м. 1) Переходъ, переправа. Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. Чуб. III. 128. То поляки через три ріки три переходи мали. Макс. 2)? Переходом в чистім полі зацвіли волошки. Чуб. V. 136 3) Припадокъ падучей болѣзни, эпилепсія. Грин. II. 319. У дѣтей: родимецъ, сильныя судороги. Мил. 34, 19.