Словарь української мови (1924)/перечинити
| ◀ перечимчикувати | Словарь української мови П перечинити |
перечистити ▶ |
|
Перечини́ти, ню́, ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила. Чуб. III. 240.