Словарь української мови (1924)/перечити
Зовнішній вигляд
◀ перечитати | Словарь української мови П перечити |
перечитися ▶ |
|
Пере́чити, чу, чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.