Словарь української мови (1924)/перечка

by Борис Грінченко

◀ перечісуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П перечка

перечовгати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пере́чка, ки, ж. 1) Перекладина, жердь. Перечка у стільці. 2) ? Бо кедь 'ня забіють, вержуть 'ня до решту, будуть до 'ня ходить хлопці на перечку. Гол. III. 115.