Словарь української мови (1924)/перечути

by Борис Грінченко

◀ перечумакувати

Словарь української мови Борис Грінченко П перечути

перечутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перечу́ти, чу́ю, єш, гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Мнж. 43. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. Мет. 248. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу. Мил. 214.