Словарь української мови (1924)/перешкода

by Борис Грінченко

◀ перешклити

Словарь української мови Борис Грінченко П перешкода

перешкоджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перешко́да, ди, ж. Помѣха, препятствіе. Бу́ти на перешко́ді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. МВ. (О. 1862. I. 90). Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді. Чуб. V. 319.