Словарь української мови (1924)/переїдати
| ◀ переинчити | Словарь української мови П переїдати |
переїди ▶ |
|
Переїда́ти, да́ю, єш, сов. в. переї́сти, ї́м, їси́, гл. Переѣдать, переѣсть, все поѣсть. Поведи свою дочку, де хоч, там її й дінь, щоб вона у нас хліба не переїдала. Рудч. Ск. II. 66. Усього хліба не переїси. Ном. № 12040. Десь же я в тебе, мати, хліб-сіль переїла. Чуб. V. 538. 2) Переѣдать, переѣсть (о ржавчинѣ и пр.). Щирозлотий поясочок іржа переїсть. Мет. 140.