Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/переїздити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переїздити
Берлін: Українське слово, 1924

Переїзди́ти, джу́, ди́ш, сов. в. переї́хати, ї́ду, деш, гл. 1) Проѣзжать, проѣхать. Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає. Чуб. V. 137. Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч. Ном. 2) Переѣзжать, переѣхать. На чорного сяду, — до моря доїду, на сивого сяду — море переїду. Чуб. V. 366.