Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перхати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перхати
Берлін: Українське слово, 1924

Пе́рхати, хаю, єш, гл. Порхать. Желех.